Атоми...
Ти розриваєш мене на атоми...
Лікуєш цілими...
Дробиш десятими...
Я самоспалююсь в твоїх залежностях,
Втрачаю принципи у протилежностях...
Малюю спогади на підвіконниках,
Шукаю відповідь в потертих сонниках...
В своєму світі пустих портретів,
Карбую вічність із силуетів...
Ламаю висновки метафізики...
Коагулюю життєві ризики...
Своїми знаками альтерації,
Ти заганяєш мене в прострацію...
Своїми вичурними лекалами...
Всі суперечності робиш сталими...
Всі почуття мої в'яжеш бантами,
і обшиваєш міцними кантами...
Своїми вічними постулатами,
Ти розриваєш мене на атоми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2015
автор: Тала Білокінь