Рома ріс простий веселий волиняка,
надихався шелестом лісів,
під його ногами падав комуняка,
тремтіли тисячі чортів.
Гримнула війна, Русь покликала до строю.
Душевно тиснув на гашетку.
На знак знищення паскуди за тією висотою
він тричі обертав беретку.
У тиші час і злого бою
Рома грався із лякливим псом,
вітався з ворогом РГД і РПГ,
варив борщ, знімав себе із черпаком.
сидів поважно за ЗУ-23 і пуляв,
фоткав ящірку, готував їжу,
малював на БТРі синьо-жовту акулу,
спав на брудному матраці у норі,
робив комір із ленти для кулемета ДШК,
стріляв одночасно із двох АК,
грав на гітарі для хлопців,
а ті кидали йому у каску цигарки,
рятував голодних пташенят,
молився, сидівши на БМП,
в руці мав пістолет,
а на зап'ясті білий хрест-розарій.
Сьогодні мирна ніч виблискує зорею,
увечері горить земля,
нехай свого війна досягне апогею
на згарищі Кремля.
Лине всюди світом слава українська:
звільняв людей від оков
знаний тепер герой із Нововолинська
боєць веселий Рома Бірюков.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611542
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.10.2015
автор: Юрій Ноєвий