І билась об шибки вікна,
І раділа маленькому сонцю,
й коли залишалась одна -
Тікала в обійми сна.
І не видно й не чутно було
Її гарних й глибоких очей.
Бо ж як літо усе промайнуло
І нема уже теплих ночей.
І була собі маленька пташка.
Тендітна, чорнява і з крильми.
І була собі, бідолашка,
І спобуй її злови!..
© Стрельченко віршами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2015
автор: Вероніка Стрельченко