Мене вчора відвідав блакитний птах:
Не будив, не співав - залетів просто так.
Він торкнувся крилом і хотів передать
Мені звістку одну: не зумів лиш сказать,
Що у дзьобі тримав він веселку мою,
Різнобарвну, живу, не вві сні, наяву;
Ту веселку, яку люди щастям зовуть,
Яку після дощу як те диво всі ждуть.
Рідку радість-красу хтів він подарувать,
Я не знала лише, що то за благодать-
Він відкрив свого дзьоба, щоб мені сказать...
А веселка знялась й її більш не дістать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2015
автор: Irusia