Я люблю життя: гожих днів кришталь,
Де в веселках сум розчиняється,
І похмурих днів твердо-сіру сталь,
Як в сльозах дощу світ туманиться.
Я люблю життя. Рясно зацвіта
Ранок росами світанковими.
І теплом весна землю огорта
Й пишно квітами розмальовує.
Я люблю життя: пряну млявість лук,
Шепіт сонних трав, сонцем зморених.
Танець теплих злив, дальній грому звук,
І цноту беріз, вітром скорених.
Я люблю життя: і осінній бал
У багрянім сні й жовтій віхолі.
І зимових бур сніжно-білий шал,
І легень морозяних свіже дихання.
Я люблю життя! Його світло й тінь,
І ночей пітьму, й ясність полудня.
Я сприймаю весь його пружний плин.
В долі лиш прошу менше холоду.
© Ірина Васильківська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611356
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2015
автор: Ірина Васильківська