Ранок зірвався кольоровий.
В віконце промінь заглянув.
На луг пішли по молоко корови.
Туман у лісі потонув.
На березі у річці встріну
І руки-крила протягну.
В твоє кохання вся зарину
Щоб ти кохав мене саму.
А піскарі затурбувались
Чи будемо на березі.
Ми тільки в вечір цілувались,
Ти мене гладив по нозі.
Хай нас освяче теплий дощик,
Веселку в небо закіда.
В Коханні – тайна і дар Божій,
А дощ – свячена є вода.
Роздягнемося наче діти,
Пізнаємо первісний гріх.
А після світ різноманітний
Впаде з небес до наших ніг.
07.05.11 Дмитро Дробін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2015
автор: Дмитрий Дробин