Попіл розвіється і поростуть
Рани траншейні травою,
Буде заплачено адові мзду
Щедро від бою до бою.
Та від душі не відняти навік
Болі ворожої,злої,
Божої болі...Лиш квіти в траві
В небо крізь ржавую зброю.
5.10.15.(пн.). 0:48.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611319
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2015
автор: Юрко Коваль-Самбірський