***

́Коли  біда  тягарем  лягає  на  плечі,  
Коли  слова  потіхи  недоречні,
А  очі  вже  засохли  від  печалі
І  треба  попри  все  іти  ще  далі,
Нехай  Господь  додасть  ще  сили,
Бо  сила  наша  в  нашому  безсиллі,
Нехай  скріпляє  душу,  серце  й  тіло,
Хоч  як  би  кровоточили  й  боліли.
Для  тих  хто  з  Богом  нема  сметрті,
Отчі  обійми  щиро  розпростерті,
Після  життя  ...нове  вічне  життя,
Хоча  назад  нема  вже  вороття,
Та  є  надія,  віра,  є  любов,
Що  переможуть  будь-які  окови
І  заспокоять,  і  приглушать  болі,
Бо  все,  що  є  підвладне  Божій  волі!
Коли  не  сила  йти,  а  треба  йти,
Заради  тих  кому  потрібна  ти,  
Нехай  Господь  додасть  всіх  ласк,
Щоб  пережити  нелегкий  той  час!..
Коли  біда  нестерпна  на  плечах
І  смуток  невимовний  у  очах,
Хай  Матір  Божа  береже  Покровом,
А  рідні  й  близькі  добрим  словом!
Коли  ж  для  кого  Бог  все  уповання,
То  не  назавжди  буде  і  страждання,
Розлука  болісна  вона  не  назавжди,
Для  тих  хто  вибирає  з  Богом  йти!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611237
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.10.2015
автор: kristin