Я не хочу, щоб вірш розривали на маленькі цитати,
Щоб лист зберігали, так й не відкривши конверт,
Щоб час і щоб щастя ділили на дні і на дати,
Міняли інші життя, немов би це експеримент.
Я не хочу, щоб осінь любили, бо всі її люблять,
Щоб літо чекали найдужче серед зими.
Думку свою рівняли з тим, що скажуть люди,
Щоб мир і життя зберігали патрони війни.
Я не хочу, щоб каву заливали по пластику в душу,
Не хочу, щоб книги палили через ціни на газ.
Щоб у вишиванці їли напівсправжні суші,
Я не хочу дрібниць. І через дрібниці образ.
Не терплю лицемірство. До півсмерті завчені фрази
Про те, що все добре, коли зовсІм не гаразд.
Щирість люблю. Коли у біді, але разом.
Дружбу. Кохання. Та тільки, щоб не на раз.
Не люблю одноразове: посуд, відвертість, доступність,
Не люблю тих, хто каже, що любить абсолютно усіх.
Краще, щоб до останнього подиху, дотику, пульсу,
Краще сльози від серця, а ніж удаваний сміх.
02.10.2015р.
[kucheriavyivolodymyr|(с) Кучерявий]
#Кучерявий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2015
автор: (с) Кучерявий