Торкаєшся згустками безміру
Пригощаєш екстрактом всесвіту
Прямо з рота
..скорочуюсь
..скорочуюсь
..скорочуюсь
Я навіть не знаю хто ти
Боюся якщо запитають
Почну і закінчу одними
Твоїми губами
Біднію разом із пам’яттю і
словами
Меншаю, меншаю
Зрештою
Кидаєшся знову буттям
Пестиш часткою не
І голос твій десь усередині
Емульований через ділей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611106
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.10.2015
автор: Кутова