Я маю слабкість - жіночії руки.
Долоню на щоки,
Легко пальцем по грудях,
Я маю слабкість - це моя мука.
Цілувати, затримавши подих,
І плавно пустити в волосся,
Руки. Пізнав уже котрих?
Та з твоїми так добре спалося.
Тону. Розчиняюся. Знову.
Забувши про своє его.
А для початку розмови:
Цілуй! Цілуй мене молодого!
Я маю слабкість. Той самий дотик,
Від котрого знову в екстазі.
Навіть на відстані в сотні галактик,
Цю мить я забути не в змозі.
Я маю слабкість - жіночії руки,
Обведи ними мої вуста.
Я маю слабкість - той самий дотик,
І думаю ти саме та.
vk.com/sb_poetry
2.10.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2015
автор: Станіслав Безмежний