Якась вона
Без минулого
Лиш краплі вина у воді –
Розплились – і все стало
Рожевого кольору.
І вона майже без теперішнього –
Спогади лампами ліхтарів
На затемнених вулицях
І теплих хвиль накат.
Вона без майбутнього,
Бо я так
Собі вирішила,
Лиш тепло вивільняється
З серединого того,
Що залишеться без назви,
І мимовільно появляється
Усмішка на моїй душі.
І я їй дозволю житии,
Гріти вогнем за термостійким склом,
Щоб не обпектися,
І не напитись вином,
Розведеного рожевого відтінку.
Я її збережу –
Так у ящечку,
Для себе –
У зимові беззіркові вечори
Руки і серце відтеплити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610850
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2015
автор: Yana Тymur