[i]Почуття й мереживо осіннє,
З павутинням вітер відносив.
Згадались старі пісні весільні,
Що знов дощ, тихенько голосив.
Смуток нишком в саді зачаївся,
Завітав у гості, листопад.
Жовтень на прощання ледь спізнився,
Писав свої вірші в невпопад.
Теплим та п'янким відлунням літа,
Срібло в синім небі мерехтить.
Красою душа моя зігріта,
Мить й здалося... також відлетить...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610830
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.10.2015
автор: Осінній Вальс