Лягає подиху прозорая вуаль
На скроні, вилиці і щоки
І чуєш: губ тендітні кроки
Стирають думи, сльози і печаль
І біль-траву із серця вирива,
Виводять на знайому стежку.
Розносять благовіст сережки,
Любов вертає втрачені права
Втікай звідсіль, бідо стоока,
Заклята ця для тебе сторона,
Тут затишно вмостилось янголя
У воя шестикрилого під боком
З містичного, ясного джерела
Вітхнення тут спада потоком,
Вертайтесь в пустоту, пороки,
Тут вічність мовчки промовля
23.08.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2015
автор: Віталій Стецула