Кожна мрія дарує світанок,
А світанок – новий день.
І цілує безмежний серпанок
Усіх людей.
Пробудитись у темряві ночі
І побачити сяйво ясне.
Кожен вогник за душу лоскоче,
Кожен промінь малює святе.
На землі ми збираємо злото.
У шовкові ховаєм мішки,
Щоби кинути вкотре болото
Оті вічні, безцінні мости.
Сонний вітер співає: «Маріє,
Подаруй нам мирне життя».
Кожен вогник свято леліє
Учорашнє вже майбуття.
Утомились народи від болю.
Обнімають ножами єство!
Нарікаємо знову на долю
І кидаємо віру в багно.
Пробудитись у темряві ночі
І побачити сяйво ясне.
Кожен вогник за душу лоскоче,
Кожен промінь малює святе.
Кожна мрія – у нашій надії.
Кожне світло – то є омофор.
Це для нас співає, Маріє,
Життя мирного праведний хор.
Тихо шепчуть церковнії дзвони
Вічну тайну безмежних століть.
Кожен прагне світлом ікони
Захистити себе від страхіть.
Ми вчимося молитись до Бога
І не брати чуже, як своє.
Бо Господня терниста дорога
Нам надію і віру дає.
Кожна мрія дарує світанок,
А світанок – новий день.
І цілує безмежний серпанок
Усіх людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610768
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2015
автор: Іванна Литвинець