Як тихо помирає наша мова.
Хизуємося всім, лиш не віршами,
У котрих солов'їная розмова
Омилася тихесенько сльозами.
Є український хліб, горілка, сало,
Є вишиванка, читанка. А мова?..
Чужа в своїй державі... Відмирало
Насіння із Тарасового слова...
Англійська ніби є обов'язкова.
Без неї...Ані кроку не ступити!
А наша-солов'їна і казкова
Як найманка, що нікому любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2015
автор: Відочка Вансель