Ніч спить осіння –
я не сплю,
Лоскоче очі місяць
повний,
До тебе руку притулю,
Пальці – холодні, а ти –
теплий.
Сопиш, і грієшся у
сні,
Заколихай і мій неспокій,
Я хочу спати, душа – ні,
Краде мій сон дивно-
крилатий.
Вітер уяву надиха,
Свистить за вікном
і регоче,
Співа мені:
- Скоро Зима,
Цілуй осінню ніч
глибоку.
Червоний лист загубив
Клен,
Прилип на мокре
Підвіконня,
Умитий вітром і дощем,
Чекає приморозку
зрання.
Не хочеться холодних снів,
Зніму холодний лист
З під льоду,
Умию, витру, обітру,
І положу в теплі
долоні…
Змертвіле листя не зігріти,
І ніжністю не зберегти,
Йому лишилось лиш дарити,
Красу кленову у сльозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2015
автор: Людочек