Ти де? Може знов обіймаєш її донесхочу?
Чи палиш щомиті, чи гониш по колу думки,
Чи згадуєш, що там тобі віщували пророче
Чиїсь, не твої, та такі зрозумілі рядки?
Ти де? Закотився за хмару той Місяць кривавий,
Зненацька прийшов і надовго усіх посварив
І любиться десь, спокусивши чергову Заграву,
Допоки у нас зарубцюється в серці надрив.
Ти де? Може, знов до весни - в затяжну летаргію,
Не змерзнути щоб без обіймів та крихти тепла?
Самотність довіку тебе уві сні не зігріє,
Не маючи жодного, навіть без пір"я, крила...
30.09.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2015
автор: Ліна Ланська