Якби мені ще раз послали життя,
Його б до дрібниць повторила,
Шукала б себе і нові відкриття,
Ті самі обрала би крила.
Можливо хтось схоче мені дорікнуть,
Що знову не йду, а блукаю,
Тому відповісти я теж ризикну:
Дитя я селянського краю.
Лиш жовто-блакитний я стяг визнаю,
Закохана в верби й тополі,
Люблю і шаную я землю свою
І жити бажаю на волі,
Щоб чути, як дише ранкова трава,
Туман як у двір заповзає,
Як вітер листок поколише й зрива,
Й якою травнева гроза є!
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610462
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.09.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)