І знов болить, і знову я не хочу
Писати те, про що щодня пишу.
Коли оті думки вже полишу,
Коли розріжу навпіл,розкришу,
Оте "навіщо"?.. голову морочить...
Приходить вдень, залізе на вікно,
Так сумно заглядає мені в очі,
Щось тихо та нав"язливо шепоче,
Те невеселе, та таке пророче,
Що вже забути мусила б давно.
А потім в ніч, як чорно-білі шахи,
Розіграний,чи зірваний гамбіт?
Чи поклики розгніваних Лоліт?
Бурхливе море та благенький пліт -
І я ось тут, за п"ять хвилин від краху...
29.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2015
автор: Ліна Ланська