столяр бере долото
щоб колупати ним дошку
не заперечить йому ніхто
навіть потрошку
бо столяр працює чи ні
очі веселі
крутяться навколо ночі та дні
мов каруселі
створює столяр дива
денно й щоночі
сонць у майстерні є рівно аж два
це його очі
що дивляться пильно авжеж
мов чорні круки
крила у майстра певно є теж
це його руки
двері прочинені і
мухи на стелі
вогник що з'явиться ледь у пітьмі
блимне в тунелі
сьомий стікає вже піт
вдалим маневром
майстер завершить щоб сповнити світ
ше йним шедевром
14.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610365
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.09.2015
автор: Andriy_Kusiy