Рідненька!
.
Не думав я, що коли поставлять на стіну анотаційну дошку з Твоїм зображенням, я буду так відчувати Твою присутність. Це, напевно, психологічно заложено в людину. В мене таке відчуття, що Ти серед нас, хоч свідомість мені підказує про неможливість такого.
.
Мені дуже погано без Тебе. Але я буду триматись, щоб виконати всі прохання Твої. Скільки мені Бог відпустить часу не знаю, але твердо знаю, що він буде присвячений Тобі. Ти була найбільша радість в моєму житті.
.
Рідненька Моя!…Знову Ти із нами
Твій погляд із стіни такий вродливий
Як при житті, пройденними роками
Я вірю, в те, що був завжди щасливий.
.
В приємнім погляді я бачу все :
Твій інтелект і Твою чисту душу.
Розумниці - дружини погляд цей несе
І люблячою матір’ю признати мушу.
.
Я бачу блиск очей твоїх прекрасних,
Грайливу посмішку Твоїх красивих губ.
В полоні я думок своїх примарних,
Що був щасливий в нас з Тобою шлюб.
.
Я зустрічаюсь з поглядом Твоїм,
Любов я бачу в Твоїх сченятах,
І знову в спогадах стає наш дім,
Де йшло тепло у Твоїх рученятах.
.
Живу Тобою, рідна, я ввесь час,
І вже багато написав віршів, пісень
Й горджуся, що Ти знову серед нас
З Тобою бачитися буду день у день.
.
Ти кожен день стрічаєш вихід сонця
І своїм поглядом даруєш всім тепло,
Твоє тепло іде до нас з віконця
Разом із сонцем, у квартиру, через скло.
.
Твій Володя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610258
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.09.2015
автор: DVI