Земля моя є і свята, і грішна,
Мене зростила й тихо вивела у світ,
Ніяким золотом, не тільки грішми,
Не можна оцінить принад твоїх усіх.
Земля моя – безмежнії простори,
Де хлібний колос дивним золотом наливсь,
Дніпро широкий і Карпатські гори,
Калини кущ, що над водою нахиливсь.
Земля моя – то сивий свідок давніх
І сивих смут, що довго мучили тебе,
Тож збережіть, хрести Святої Лаври,
Від того безладу, що розпочавсь тепер!
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610131
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.09.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)