Маленька, тендітна
жінка,
З посмішкою матері
в очах,
Віддаєте своє
серце дітям,
І свій поклик
дарувать знання.
Віддаєте Божий Дар
турботно,
Кожен порух,
кожен жест – то скарб,
Кожне слово діти
ловлять легко.
Урок кожен – щастя
і талант!
Мила, добра, ніжна
і турботна,
Веде вчителька
за руку чиєсь
маля,
Виросте з дитиночки
Людина –
Передасть Ваш Дар,
Ваше знання.
Голос вчительки
я чую за дверима,
Чіткий, гарний,
іноземних мов.
Навіть я англійську
полюбила,
В віці не шкільному,
В зрілість дум.
Вмісті з школярем
купую книги,
Вмісті перелистуєм,
вчимо,
Жаль, що у дитинстві
полишила,
Я любов до іноземних
мов.
Завше світло у дитячім
класі,
Завше тихо – коли чути Вас,
Потім проміжок – і десять
«пташеняток».
Все повторять, як за мамою,
весь час.
Хай у Вашому житті – радіють
діти,
Промінь сонця освітляє клас,
Кожен Вас школярик – знаю
любить!
Бо й моє дитя – щасливе в Вас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2015
автор: Людочек