Присвячую внукам...
Старий горіх біля вікна,
Зелені суне оченята,
Літа, літа, летять літа —
Вже є онуки-соколята.
А у городах скрізь дими,
Горить достигле картоплиння,
Дорослі стали вже сини,
Тепер росте синів насіння.
Старий горіх біля вікна,
Скидає листя і горіхи,
Настала осінь золота,
Пора надії і потіхи.
Внучата - соколи мої,
Моя надія і турбота,
Я ще зустріну журавлів,
Віддам Вам все, що ніс до рота…
Не плачте, внуки, бо колись,
Дідусь полине з журавлями,
Щоб кожен з Вас тоді моливсь,
Шануйте завжди тата й маму.
Бо зорі в небі мерехтять
І пахне хлібом рідна хата.
Життя – це дійсно благодать,
А благодать – це наше свято!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610099
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.09.2015
автор: Віталій Назарук