Ти один і більше нікого.
Надіятись треба на себе лише.
У цьому світі немає щастя людського.
Тут тільки тінь поглинає усе.
Ти йдеш на дно і не можеш піднятись,
Ти знесилений падаєш вниз,
Тобі вже немає чого боятись,
Твій "добрий" друг тебе ж і загриз.
У висновку скажу:
- будьте самі!
Не треба вмирати через людину
Ви просто лишіться в міцній броні
І любіть лиш розлуку єдину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609778
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: Smirnova