Згрішив, покаявся – і знову згрішив
Все - запитання одні.
Кажеш, що ти, брате, жив –
Може – здається тобі?!
Дальше – без слів й виправдань тут нема,
Дальше – як було колись
І не кажи, що всі добрі діла
Хтось позабув і закрутяться ввись.
Ввись – це не значить, що ти в вишині,
Ввись – це стрімкий мудропад,
Ввись – це як грім вдалині,
Ввись – це як в ціль наугад!
Тільки би влучить і крапку свою
Кожний поставити мусить;
Де б не були ми: чи там?, чи в раю?, -
Кожний признатися мусить!
15.06.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2015
автор: Мацик