Я нікому з вас більш не пишу.
І нікому не відповідаю.
Хоч без вас я тепер не дишу -
Нині інше повітря вдихаю.
З кожним запитом я відчуваю,
Як нав'язую думку свою.
Занадто прихильна? Я знаю.
Але більше тепер не дишу.
Я нікому тепер не писатиму,
І нікому не стану дзвонити.
Я нікому тепер не казатиму,
І не змушую вас говорити.
Лиш мовчатиму тільки безмежно,
Не проронивши ні слова.
Так, я від тебе залежна!
Залежна, тепер випадково.
На останньому схилі надії
Сподіватимуся до останнього,
Що я потрібна, я вірю.
Я вірю в це не спеціально.
Просто хочу лиш бути потрібною,
Йому необхідною бути,
До того повітря подібною,
Яким я дишу.
Як отрутою.
20.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2015
автор: Ірина Морська