черговий ранок,знову кава й сигарети…
холодні губи обпікає майже з'їдений сніданок,
а в голові порожні симфонічні оперети
руйнують щільну компіляцію вчорашніх рамок.
черговий день, все те ж бездонне і пекуче сонце
крізь щільне віття тягнеться на землю.
думки десь там, де сотнями горять у темряві комети,
а тіло павутиною, рутина заплела, поміж фіранок.
настала ніч, нова пора того нестримного покою,
який дарує світ нових пригод і незабутніх мандрів.
як тепло обіймати лінію червоного прибою,
і з першим вибухом світанку знову очі відкривати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609669
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: inda_hata