Життя неначе сон,
Прекрасне й неповторне,
І дежавю цього життя у сні,
Без усіляких заборон,
Творить картинку ілюзорну,
Творить усе що дороге мені.
Кожної ночі, до мого вікна,
Блідий півмісяць-човен припливє,
Із нього сон, чарівні зорі розсипа,
Він ними очі мої присипляє.
Схопив мене за руку, міцно-міцно,
Я не пручаюсь,та стрибаю в човен,
І полетіли ми повз хмари, героїчно,
У світ що мріями моїми повен.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609543
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: Давид Мрійник