Посміхається та, яку зватимуть Ліза Мона
Ця усмішка мене повертає до світу людей
Ти торкнешся мене. Ти проникнеш до мого лона
І покотиться хвиля солодка до самих грудей
На магічних стежках не спрацьовує жодна мантра
Звідки чаша оця? І чому в ній роса солона?!
Поцілунок один… твій цілунок… і хто я – завтра?!!!
Хвиля котиться вверх... Усміхається та, що Мона
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2015
автор: romashka_s