[img]http://vidomosti-ua.com/photo/original-1292854156.JPG[/img]
[color="#640b91"][i]Тмянішає місяць, погасли вже зорі
Замовкло і стихло усе до пори
Бо в небесах, як в великому морі,
Штормить, аж іскри летять ізгори
Небесне пришестя, нежданна подія,
Бо сонце сховалось і місяць погас.
Найбільша поразка - то втрата надії
А в небі затемнення бачиш якраз
І якими б не були небеснії сили,
Апокаліпсис в душах о тут, на Землі
Коли все на світі не рідне й не миле,
А думами ген десь у чорній імлі.
Не треба боятись нічого й нікого,
А вірити треба у щастя й добро.
І небо дарує життю перемогу!
Крути ж бо рулетку і став на зеро.
[/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609328
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2015
автор: AKM