[img]http://shkolazhizni.ru/img/content/i118/118393_or.jpg[/img]
[color="#042c70"][i]Життя втрачає таїну і блиск -
Усе розчавлює жорстка буденність.
Із всього треба мати нині зиск
Навіть з проблем, а їх вже нескінченність.
Та ходимо похмурі ми в метро -
Бо мало радості, простого щастя.
А побажати щиро, щоб добро
Було для всіх - навряд кому чи вдасться.
Одні і ті ж у нас завжди маршрути
І доля від зачаття і до тризни.
Та люди ж ми! Хоч би не забути!
Й не відріктися від землі вітчизни.
Та все: робота, свято і журба,
Такі буденні - смерть уже і горе.
Не допоможе навіть ворожба,
Бо не втечеш від себе ти за море.
Куди ми біжимо? - Чи знаєш ти?
Та через біль в душі зціпивши зуби
Летиш до нездійсненої мети,
Якщо любов іще тебе голубить...
[/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609294
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2015
автор: AKM