А він залишається…

Хіба  це  можливо  –  забуть  чи  змиритися?
І  скільки  б  рокІв  не  пройшло  –  все  дарма.
По  спільному  килимі  –  спогади  в  китицях.
А  далі  –  ідеш  вже  без  нього…
сама…
Що  скажеш…
життя  не  рахується  з  ритмами.
Минуле  –  далеко…
та  ніби  –  за  крок…

...А  він  залишається  пам’яттю  світлою…
кордоном  –  із  ваших  щасливих  зірок…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2015
автор: Циганова Наталія