Україна – дівка ясноока,
Заколихана піснями у гаях,
Вся в вінку з калини,
в барвах літа,
Загорілась заревом в горах.
Ти духмяна ранками в тумані,
Пахнеш літом, хлібом і весною,
Ти спокійна, тиха і ласкава,
Із джерельною холодною водою.
Гнізда в`ють лелеки біля хати,
Попід стріхами співають ластівки,
І жоржини в вікна заглядають,
На порозі сплять білі коти…
Гріються в своїй рідній оселі,
Листям бавляться із вітром у дворі,
Господиня посміхається рожево,
І додому линуть дітлахи...
Пахне борщиком,
Компотом і варенням,
Оси в`ються в солоді щодня,
Як же гарно дома повечерять,
Коли за столом уся рідня.
Батько гляне на сім`ю турботно,
Що у думах береже святих?
Щоб в дітей, в онуків, в всього роду,
Жило щастя, і ніяких лих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2015
автор: Людочек