Крилаті весни й літечка червоні,
Осінній бархат і кришталь зими –
Уплетені у них людські тривоги,
Адже без них не зможем жити ми.
І сонце в цю закохане планету,
Тепло дарує всім- усім життя.
Не треба, мабуть, бути і поетом,
А просто стать частинкою буття:
Радіти сонцю і зеленим врунам,
І слухать спів пташини і води,
Й поселиться ця радість в серця струнах,
Що по життю вестиме нас завжди.
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609014
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.09.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)