Пожовклі зошити і витерті слова,
Колись може залишаться потрібні?
Страшна на Сході України йде Війна,
Міста руйнуються і села українські,
Гинуть сотнями хлопці молоді,
Навіщо смерті так багато душ?
Вона і так вже переповнена
по вінця!
Мільйони гинули в голодомор,
І в Другу Світову канули душі,
Концтабори, перевороти
і полон,
Афганістан забрав, ЧАЄС,
І знову…
Коли настане в Нас Золотий Вік?
Свободи, миру, злагоди у слові,
Коли Вкраїна пишна в черешнях,
Уквітчана барвистими гаями,
Коли буде сопілкою співать?
І радість дарувать своїм хлоп`ятам.
А Буде ж! Хіба ж вічно занедбать?
Славний народ, що бореться за щастя,
Щастя любить свій дім, свій гарний край,
І жить на своїй милій Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2015
автор: Людочек