День похмурий навіяв скуку
Пахне сумом букет хризантем.
Ми приречені на розлуку
З літа в холод поволі йдем.
До серця приклав мою руку…
Гіркі сльози не змити дощем.
Двом приреченим на розлуку
Цей вокзал, як зловісний тотем.
Гладить вітер гілля тополі
Знову осінь – печальна Хюррем.
Розлука записана в долі
Час біжить не здогониш й конем.
Ти розрадь мене тихим словом
Глянь, як листя зайнялось вогнем.
Хай кохання буде покровом
… А розлука вже стала віршем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2015
автор: ОксМаксКорабель