Нічний потяг відходить до неба.
Замовляєш квиток ти чи ні?
Піднімає до Сонця планета,
А про місяць пліткують зірки.
Розправляєш навстіж свої крила
І гартуєш до зльоту пташок.
Де поділася отча надія?
І куди летимо?... до зірок.
Досить хворим на серце радіти.
Ми даремно прийшли у цей світ.
Куди, вбого, підуть мої діти?
Куди їх приведе заповіт?
Потяг пісню востаннє просвище
Звідси ти не підеш нікуди-
Тут немає землі - попелище -
Крематорій понищив роди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608690
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2015
автор: Сновида