В тобі зовсім немає краси,
І немає ніякого жалю.
Ти мені більше не до снаги,
Але я цього досі не знаю.
У тобі є примара думок,
Порожнеча і сірий туман.
Я себе зачиню на замок,
Щоби твій не побачить обман.
У тобі не існує нічого
Гарно-світлого, теплого миру.
Та чому так погано, від чого?
Може досі я є нещаслива.
Очі закрити й заснути,
Поринуть до іншого світу,
Тебе колись змусить збагнути,
Що ти не назавжди. До літа.
Хоча мені точно не кажеш.
Які всі однакові ви!
Мене вечорами згадаєш,
Немов всього-навсього сни.
Та немає ніякого жалю,
Ти мені більше не до снаги.
В тобі зовсім немає краси,
Але я цього досі не знаю.
17.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2015
автор: Ірина Морська