Не обпече хабар руки,
Коли дають, ну як не брати?..
Такі ті ефемерні ґрати,
Що, сміх та й годі, це таки.
Хто мало брав, отой сидить
І довго ще сидіти буде,
А тридцять срібників іуди
В'язницю відчиняють вмить.
І совість, зазвичай, хропе,
Коли рука гребе під себе...
Коптить такий непотріб небо,
Бо правосуддя в нас сліпе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608487
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.09.2015
автор: Патара