Богородице, Діво Маріє!
Незрівняна! Пречиста! Свята!..
Над планетою ранок зоріє,
Та не видно Ісуса Христа...
Ні для чого - вготовані треби,
Полотна білосніжний сувій,
Бо вознісся на зоряне небо...
І так важко на світі одній...
Божевільні вітри шаленіють,
Причастившись до вранішніх рос...
Але ти не печалься, Маріє!
Ще повернеться з неба Христос!
І злоякісну маючи вдачу,
Перейшовши останній поріг,
Лицемірні земляни заплачуть,
Зрозумівши прадавній свій гріх...
Каяття в синє небо полине,
Злого серця покинувши кліть...
Ти таки дочекаєшся Сина
У потоці шалених століть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608393
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Віктор Банар