Із сивої минувшини, з далеких літ,
Дісталось в спадок правило про Рід,
Про те міцне коріння, без якого
Не було б в світі вже давно нікого!
Де - ти творець і витвір свого Роду,
Продовжуєш життя і бережеш Природу!
Цінуєш Землю – твій гостинний дім,
Теплом його наповнюєш людським!
Де з діда - прадіда тече Життєва сила,
Де материнська ласка має крила,
Де цілий світ бабусиних казок,
Де приклад батька – основний зразок!
Де є мораль – як цінностей насіння,
Повага, доброта, порозуміння,
Де кожен правильний життєвий крок –
Це для майбутніх поколінь урок!
Де є тобою зрощених сім «Я»,
Де ти не сам, а в тебе є Сім’я,
Де ніжні рученята внука, чи дитини
Любов і щастя дарують щоднини!
Це є той скарб, що в світі найцінніший -
Незмінний він, ну а тому – найбільший –
Сімейні цінності – Гармонія, Краса,
Духовність, Віра, Мудрість, Простота!
Ти спадок цей онукам передай,
Доповнюй, збільшуй, серцем провіряй,
І буде сильним, і могутнім Родовід -
У всіх світах і на мільйони літ!
30.01.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608374
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Василь Стасюк