Бо твій врожай – це те, що сієш ти!

Шукає  риба,  кажуть,  там  -    де  глибше,
Орел  злітає  якомога  -    вище,
Людина  вибирає  шлях,  що  кращий,
І  хоче  завжди  відшукати  щастя!

Гадає  більшість  так,  що  щастя  десь  далеко,
За  обрієм,  чи  в  вирії  -  куди  летять  лелеки,
Йдучи  за  ним,  долають  круті  гори,
Вітрила  ставлять  і  пливуть  за  море…

І  чим  сильнішим  й  більшим  є  бажання,
Тим  прикрішим  бува  розчарування!
І  не  тому,  що  не  впіймав  жар-птиці,
А  лиш  за  тим,  що  випустив  синицю...

А  щастя  завжди  близько  і  в  руці,
Бо  є  дзеркальним  відображенням  душі:
З  добром  настроїш  душу  в  унісон,
І  світ,  як  казка,  мов  чарівний  сон!

Коли  відкриєш  серце  для  любові,
Тебе  знайде  вона,  зустрінеться  з  тобою!
І  зможеш  щастя  в  час  любий  знайти,
Бо  твій  врожай  –  це  те,  що  сієш  ти!

4  грудня  2010  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608371
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Василь Стасюк