…Дикі зорі…

Владні  руки...палкі  губи...стогін  серця...
Поміж  нами  ніжний  дотик  хмільних  душ
Приховає  ніч  у  хмарах  темну  туш
Розкидаючи  по  небу,  як  люстерця
Дикі  зорі...не  приручені...п'янкі...
Непокірні...не  привласнені...дзвінкі...

Рваний  подих...дикий  погляд...струм  зіниць...
Переплетення  двох  рук...спокуси  смак
І  на  все...лише  одне,  солодке:"Так!"
Для  якого  ні  кордонів,  ні  в'язниць...
Глибиною  ночі  місяць  зводить  нас
Прихиляє  небо...зупиняє  час...

Дотик  пристрасті...палаючі  серця
Завмираючи  під  звуки  диких  зір
Не  пручайся...ти  віддайся  і  повір
Що  в  тобі  я  розчинилась  до  кінця
І  у  дотиках...у  звабах...наче  в  снах...
Мліє  серце  ...гасне  біль...зникає  страх...

У  спокусі...задурманені...п'янкі...
Дикі  зорі...не  приручені...дзвінкі...
Падають  в  долоні,  заблищать  в  очах
Б'ються  в  грудях  і  зникають  у  руках
Ми  спиваємо  по  краплі  зореніч...
У  полоні...у  обіймах...віч-на-віч...

Спокусись...торкнись...смакуй...і  відчувай...
Не  привласнений...хмільний...і  дикий  рай...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2015
автор: Процак Наталя