Забракло сил крізь сльози кидать сміх
І страх в душі прогриз діру надмірну.
І день, і ніч серед очей чужих
Шукати ті, зрадливі й непокірні.
Краще втекти, бо що вже тут сказать,
Коли тремтить рука та думка скаче?
В лід закувавшись, душам відмерзать
На самоті, щоби забуть...неначе.
Вересень 2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2015
автор: Ліна Ланська