Ромашки, волошки, мені ви наснились.
Вже голову вкрила рясна сивина,
А сни ще приходять мені із дитинства
І, ніби, маленькою вчора була.
Знайомі стежки і знайомі доріжки
І дощик травневий повіяв теплом,
В калюжах підстрибують босії ніжки,
Це – зовсім не сон, так насправді було.
Веселка була неймовірно красива,
У небі розкинулась диво- містком.
Дорослі у лузі сіна покосили
І щастя гуляло маленьким селом.
Жили, як жили і любов панувала,
Був спокій на серці і щирі думки,
Батьки, як уміли дітей так навчали,
Найкращі були то роки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607775
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2015
автор: Шостацька Людмила