***

Україно  моя,  Україно,
Ти  як  поле,  що  спалене  сонцем.
Україно,  небесна  дитина,
Твої  очі-розбите  віконце.

Україно  моя,  сивочола,
Ти  печаль,  що  засіла  у  грудях,  
І  лежить  на  зарозших  розпуттях
Величезна  і  зламана  доля.

Батьківщина  моя  ,  незрівнянна,
Я  люблю  тебе  серцем  й  душею,
Не  соромлюсь  назвати  своєю
Незбагненна  моя,  нездоланна.

Хай  завжди  над  твоїми  лісами
Ллється  пісня  весела,  чудова,
І  дзвенить  солов'єм  чиста  мова
Й  світле  небо  хай  буде  над  нами.

17  вересня  2015  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607715
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.09.2015
автор: Роберт Радужник