Світ, полюби мене знову

Нові  відчуття  свободи
Зводять  з  розуму,  п’янять,
Роблять  з  життя  насолоду
Вже  й  біль  не  треба  спинять.

І  більше  не  треба  брехати,
Тікати  до  краю  землі,
Де  можна  ще  щастя  шукати,
Де  будуть  нові  мої  дні.  

Не  треба  вже  навіть  ховатись
Завісою  чужого  життя,
Залишилось  лиш  закохатись
Із  зупинкою  серцебиття.

Залишилося    втримати  себе
У  рамках  світу  цього,
Що  не  лише  –  земля-люди-небо,
Ще  повно  у  світі  всього.  

Залишилось  знайти  лише  віру
У  себе,  людей  та  у  світ,
«Влізти  у  власну  шкіру»
Не  зважати  більше  на  гніт.

Залишилося  бути  собою
Усюди,  та  без  прикрас
Світ,  полюби  мене  знову
Ще  вдосталь  часу  у  нас!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607663
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.09.2015
автор: Анна Мокра