Сидить бар-вумен край вікна -
усміхнена
І запах кави доліта -
напій зерна,
А за вікном зима
і сніг порипує,
Розлігся чорний кіт у ніг -
мурликає.
Звучить мелодія стара; -
``...не будь одна...``
На запах кави забіжу:
``- Налий, мала!
І ще до кави - коньячку``-
легка рука
Я трунку з кавою ковтну -
доп`ю до дна.
В очах твоїх два сонця -
мить невпіймана,
А чорний кіт, як твій слуга,
хвостом виляв;
- ``Він теж до кави зранку звик -
налий в горня,
Кіт буде каву з молоком,
а я - коньяк.``
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607646
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2015
автор: LeGrand